Короткі привітання







tempat З 90 річчям tembus

З 90 річчям

Шановна громадо!

Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.
На Водохреще цілюща свята йорданська вода завжди була здатною вигнати за поріг чвари й ненависть, натомість оберігала від зла, зціляла й об'єднувала душі, сприяла тому, щоб люди ставали ближчими один до одного.
Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась вікопомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.
Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України величним національним святом. Під прапор єдиної держави стали люди різні за своїм походженням та освітою, майновим станом і звичаями. Їх об'єднало розуміння того, що тільки соборний народ є нацією. І хоча, через низку тодішніх обставин, національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але знак у вічність був поданий.
Історичний досвід постійно нагадує – головною, незаперечною, неперехідною цінністю для всіх нас є незалежна, соборна держава. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Головний урок Дня Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Це усвідомлення, а також любов до рідної землі й земляків, насправді, важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття, і ця надія живиться зі споконвічної героїки визвольних змагань нашого народу.
В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.
Миру вам і Божої Благодаті!

З Днем Соборності України!
Дорогі краяни! Двадцяте століття залишило нам у спадок безліч подій минулого, які не втрачають своєї значущості та актуальності, потребують осмислення історичного досвіду боротьби українського народу за свободу, незалежність та державність.
До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України та стати національним святом – Днем Соборності. Саме тоді, на площі перед Софією Київською, відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. Прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації національної еліти, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Його вплив на розвиток національно-політичних процесів в Україні неможливо переоцінити, адже сформувалося підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України, утвердження її національної ідеї.
Незважаючи на те, що принципи, викладені у Акті Злуки, тоді зреалізувати не вдалося, він став яскравим прикладом прагнення українців до національної єдності. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. А державна незалежність України нарешті була відновлена 24 серпня 1991 року.
День Соборності України ще раз нагадує, що Україна не розділена, немає окремої Східної і Західної України, у нас єдина держава, а ми – єдиний народ!
Вірю, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Бажаю, щоб всі ми вистояли та набули свою Незалежну і Соборну Державу. Незалежну не тільки на папері, але насамперед у реальності. Щоб вороги не зазіхали на наші кордони, щоб весь світ знав та поважав українців за їх волю, чесність та справедливість, за професійність та працьовитість, за силу та незламність!
Слава Україні!


* * * * * * * * *


Бажаю миру і успіху,
У роботі - радісних турбот.
Адже ти - філолог. А у справі цій
Жити неможливо без клопот.
Хай буде все легко і просто,
Удача царює в ділах,
Жити - мінімум до дев'яноста,
Творити - з усмішкою на вустах!

Шановна громадо!

Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.
На Водохреще цілюща свята йорданська вода завжди була здатною вигнати за поріг чвари й ненависть, натомість оберігала від зла, зціляла й об'єднувала душі, сприяла тому, щоб люди ставали ближчими один до одного.
Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась вікопомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.
Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України величним національним святом. Під прапор єдиної держави стали люди різні за своїм походженням та освітою, майновим станом і звичаями. Їх об'єднало розуміння того, що тільки соборний народ є нацією. І хоча, через низку тодішніх обставин, національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але знак у вічність був поданий.
Історичний досвід постійно нагадує – головною, незаперечною, неперехідною цінністю для всіх нас є незалежна, соборна держава. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Головний урок Дня Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Це усвідомлення, а також любов до рідної землі й земляків, насправді, важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття, і ця надія живиться зі споконвічної героїки визвольних змагань нашого народу.
В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.
Миру вам і Божої Благодаті!

З Днем Соборності України!
Дорогі краяни! Двадцяте століття залишило нам у спадок безліч подій минулого, які не втрачають своєї значущості та актуальності, потребують осмислення історичного досвіду боротьби українського народу за свободу, незалежність та державність.
До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України та стати національним святом – Днем Соборності. Саме тоді, на площі перед Софією Київською, відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. Прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації національної еліти, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Його вплив на розвиток національно-політичних процесів в Україні неможливо переоцінити, адже сформувалося підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України, утвердження її національної ідеї.
Незважаючи на те, що принципи, викладені у Акті Злуки, тоді зреалізувати не вдалося, він став яскравим прикладом прагнення українців до національної єдності. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. А державна незалежність України нарешті була відновлена 24 серпня 1991 року.
День Соборності України ще раз нагадує, що Україна не розділена, немає окремої Східної і Західної України, у нас єдина держава, а ми – єдиний народ!
Вірю, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Бажаю, щоб всі ми вистояли та набули свою Незалежну і Соборну Державу. Незалежну не тільки на папері, але насамперед у реальності. Щоб вороги не зазіхали на наші кордони, щоб весь світ знав та поважав українців за їх волю, чесність та справедливість, за професійність та працьовитість, за силу та незламність!
Слава Україні!

Відомо, що дев'яносто відсотків всіх питань вирішуються самі собою, а останні вирішити просто неможливо. Вип'ємо ж, колеги, за те, щоб не хвилюватися із-за дурниць!


ringkasan З 90 річчям categories

З ювілеєм зятя


Вітаємо з довгоочікуваною урочистою датою – з ювілеєм! Бажаємо ніколи не сумувати, веселитися і пустувати навіть в 90 років, залишатися бадьорим духом і тілом! Робити зарядку щоранку, не дозволяти собі лінуватися і хандрити, адже наші думки матеріальні! Тому не допускайте поганих думок, не дозволяйте наганяти на себе тугу! Будьте юним, яким ми всі вас знаємо і любимо!

Шановні громадяни!

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Сердечно бажаємо вам, шановні громадяни, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!

Бажаю миру і успіху,
У роботі - радісних турбот.
Адже ти - філолог. А у справі цій
Жити неможливо без клопот.
Хай буде все легко і просто,
Удача царює в ділах,
Жити - мінімум до дев'яноста,
Творити - з усмішкою на вустах!

Шановна громадо!

Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.
На Водохреще цілюща свята йорданська вода завжди була здатною вигнати за поріг чвари й ненависть, натомість оберігала від зла, зціляла й об'єднувала душі, сприяла тому, щоб люди ставали ближчими один до одного.
Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась вікопомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.
Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України величним національним святом. Під прапор єдиної держави стали люди різні за своїм походженням та освітою, майновим станом і звичаями. Їх об'єднало розуміння того, що тільки соборний народ є нацією. І хоча, через низку тодішніх обставин, національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але знак у вічність був поданий.
Історичний досвід постійно нагадує – головною, незаперечною, неперехідною цінністю для всіх нас є незалежна, соборна держава. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Головний урок Дня Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Це усвідомлення, а також любов до рідної землі й земляків, насправді, важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття, і ця надія живиться зі споконвічної героїки визвольних змагань нашого народу.
В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.
Миру вам і Божої Благодаті!

З Днем Соборності України!
Дорогі краяни! Двадцяте століття залишило нам у спадок безліч подій минулого, які не втрачають своєї значущості та актуальності, потребують осмислення історичного досвіду боротьби українського народу за свободу, незалежність та державність.
До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України та стати національним святом – Днем Соборності. Саме тоді, на площі перед Софією Київською, відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. Прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації національної еліти, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Його вплив на розвиток національно-політичних процесів в Україні неможливо переоцінити, адже сформувалося підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України, утвердження її національної ідеї.
Незважаючи на те, що принципи, викладені у Акті Злуки, тоді зреалізувати не вдалося, він став яскравим прикладом прагнення українців до національної єдності. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. А державна незалежність України нарешті була відновлена 24 серпня 1991 року.
День Соборності України ще раз нагадує, що Україна не розділена, немає окремої Східної і Західної України, у нас єдина держава, а ми – єдиний народ!
Вірю, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Бажаю, щоб всі ми вистояли та набули свою Незалежну і Соборну Державу. Незалежну не тільки на папері, але насамперед у реальності. Щоб вороги не зазіхали на наші кордони, щоб весь світ знав та поважав українців за їх волю, чесність та справедливість, за професійність та працьовитість, за силу та незламність!
Слава Україні!


* * * * * * * * *


Вітаємо з довгоочікуваною урочистою датою – з ювілеєм! Бажаємо ніколи не сумувати, веселитися і пустувати навіть в 90 років, залишатися бадьорим духом і тілом! Робити зарядку щоранку, не дозволяти собі лінуватися і хандрити, адже наші думки матеріальні! Тому не допускайте поганих думок, не дозволяйте наганяти на себе тугу! Будьте юним, яким ми всі вас знаємо і любимо!

Шановні громадяни!

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Сердечно бажаємо вам, шановні громадяни, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!

Бажаю миру і успіху,
У роботі - радісних турбот.
Адже ти - філолог. А у справі цій
Жити неможливо без клопот.
Хай буде все легко і просто,
Удача царює в ділах,
Жити - мінімум до дев'яноста,
Творити - з усмішкою на вустах!

Шановна громадо!

Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.
На Водохреще цілюща свята йорданська вода завжди була здатною вигнати за поріг чвари й ненависть, натомість оберігала від зла, зціляла й об'єднувала душі, сприяла тому, щоб люди ставали ближчими один до одного.
Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась вікопомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.
Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України величним національним святом. Під прапор єдиної держави стали люди різні за своїм походженням та освітою, майновим станом і звичаями. Їх об'єднало розуміння того, що тільки соборний народ є нацією. І хоча, через низку тодішніх обставин, національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але знак у вічність був поданий.
Історичний досвід постійно нагадує – головною, незаперечною, неперехідною цінністю для всіх нас є незалежна, соборна держава. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Головний урок Дня Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Це усвідомлення, а також любов до рідної землі й земляків, насправді, важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття, і ця надія живиться зі споконвічної героїки визвольних змагань нашого народу.
В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.
Миру вам і Божої Благодаті!

З Днем Соборності України!
Дорогі краяни! Двадцяте століття залишило нам у спадок безліч подій минулого, які не втрачають своєї значущості та актуальності, потребують осмислення історичного досвіду боротьби українського народу за свободу, незалежність та державність.
До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України та стати національним святом – Днем Соборності. Саме тоді, на площі перед Софією Київською, відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. Прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації національної еліти, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Його вплив на розвиток національно-політичних процесів в Україні неможливо переоцінити, адже сформувалося підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України, утвердження її національної ідеї.
Незважаючи на те, що принципи, викладені у Акті Злуки, тоді зреалізувати не вдалося, він став яскравим прикладом прагнення українців до національної єдності. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. А державна незалежність України нарешті була відновлена 24 серпня 1991 року.
День Соборності України ще раз нагадує, що Україна не розділена, немає окремої Східної і Західної України, у нас єдина держава, а ми – єдиний народ!
Вірю, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Бажаю, щоб всі ми вистояли та набули свою Незалежну і Соборну Державу. Незалежну не тільки на папері, але насамперед у реальності. Щоб вороги не зазіхали на наші кордони, щоб весь світ знав та поважав українців за їх волю, чесність та справедливість, за професійність та працьовитість, за силу та незламність!
Слава Україні!


* * * * * * * * *


Шановні громадяни!

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Сердечно бажаємо вам, шановні громадяни, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!

Бажаю миру і успіху,
У роботі - радісних турбот.
Адже ти - філолог. А у справі цій
Жити неможливо без клопот.
Хай буде все легко і просто,
Удача царює в ділах,
Жити - мінімум до дев'яноста,
Творити - з усмішкою на вустах!

Шановна громадо!

Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.
На Водохреще цілюща свята йорданська вода завжди була здатною вигнати за поріг чвари й ненависть, натомість оберігала від зла, зціляла й об'єднувала душі, сприяла тому, щоб люди ставали ближчими один до одного.
Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась вікопомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.
Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України величним національним святом. Під прапор єдиної держави стали люди різні за своїм походженням та освітою, майновим станом і звичаями. Їх об'єднало розуміння того, що тільки соборний народ є нацією. І хоча, через низку тодішніх обставин, національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але знак у вічність був поданий.
Історичний досвід постійно нагадує – головною, незаперечною, неперехідною цінністю для всіх нас є незалежна, соборна держава. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Головний урок Дня Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Це усвідомлення, а також любов до рідної землі й земляків, насправді, важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття, і ця надія живиться зі споконвічної героїки визвольних змагань нашого народу.
В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.
Миру вам і Божої Благодаті!


change З 90 річчям
Прекрасна, пекуча і принадна.

Вітаємо з довгоочікуваною урочистою датою – з ювілеєм! Бажаємо ніколи не сумувати, веселитися і пустувати навіть в 90 років, залишатися бадьорим духом і тілом! Робити зарядку щоранку, не дозволяти собі лінуватися і хандрити, адже наші думки матеріальні! Тому не допускайте поганих думок, не дозволяйте наганяти на себе тугу! Будьте юним, яким ми всі вас знаємо і любимо!

Шановні громадяни!

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Сердечно бажаємо вам, шановні громадяни, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!

Бажаю миру і успіху,
У роботі - радісних турбот.
Адже ти - філолог. А у справі цій
Жити неможливо без клопот.
Хай буде все легко і просто,
Удача царює в ділах,
Жити - мінімум до дев'яноста,
Творити - з усмішкою на вустах!

Шановна громадо!

Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.
На Водохреще цілюща свята йорданська вода завжди була здатною вигнати за поріг чвари й ненависть, натомість оберігала від зла, зціляла й об'єднувала душі, сприяла тому, щоб люди ставали ближчими один до одного.
Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась вікопомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.
Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України величним національним святом. Під прапор єдиної держави стали люди різні за своїм походженням та освітою, майновим станом і звичаями. Їх об'єднало розуміння того, що тільки соборний народ є нацією. І хоча, через низку тодішніх обставин, національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але знак у вічність був поданий.
Історичний досвід постійно нагадує – головною, незаперечною, неперехідною цінністю для всіх нас є незалежна, соборна держава. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Головний урок Дня Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Це усвідомлення, а також любов до рідної землі й земляків, насправді, важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття, і ця надія живиться зі споконвічної героїки визвольних змагань нашого народу.
В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.
Миру вам і Божої Благодаті!


* * * * * * * * *


З 8 річчям


Вітаємо з довгоочікуваною урочистою датою – з ювілеєм! Бажаємо ніколи не сумувати, веселитися і пустувати навіть в 90 років, залишатися бадьорим духом і тілом! Робити зарядку щоранку, не дозволяти собі лінуватися і хандрити, адже наші думки матеріальні! Тому не допускайте поганих думок, не дозволяйте наганяти на себе тугу! Будьте юним, яким ми всі вас знаємо і любимо!

Шановні громадяни!

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Сердечно бажаємо вам, шановні громадяни, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!

Бажаю миру і успіху,
У роботі - радісних турбот.
Адже ти - філолог. А у справі цій
Жити неможливо без клопот.
Хай буде все легко і просто,
Удача царює в ділах,
Жити - мінімум до дев'яноста,
Творити - з усмішкою на вустах!

Шановна громадо!

Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.
На Водохреще цілюща свята йорданська вода завжди була здатною вигнати за поріг чвари й ненависть, натомість оберігала від зла, зціляла й об'єднувала душі, сприяла тому, щоб люди ставали ближчими один до одного.
Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась вікопомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.
Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України величним національним святом. Під прапор єдиної держави стали люди різні за своїм походженням та освітою, майновим станом і звичаями. Їх об'єднало розуміння того, що тільки соборний народ є нацією. І хоча, через низку тодішніх обставин, національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але знак у вічність був поданий.
Історичний досвід постійно нагадує – головною, незаперечною, неперехідною цінністю для всіх нас є незалежна, соборна держава. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Головний урок Дня Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Це усвідомлення, а також любов до рідної землі й земляків, насправді, важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття, і ця надія живиться зі споконвічної героїки визвольних змагань нашого народу.
В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.
Миру вам і Божої Благодаті!

З Днем Соборності України!
Дорогі краяни! Двадцяте століття залишило нам у спадок безліч подій минулого, які не втрачають своєї значущості та актуальності, потребують осмислення історичного досвіду боротьби українського народу за свободу, незалежність та державність.
До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України та стати національним святом – Днем Соборності. Саме тоді, на площі перед Софією Київською, відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. Прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації національної еліти, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Його вплив на розвиток національно-політичних процесів в Україні неможливо переоцінити, адже сформувалося підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України, утвердження її національної ідеї.
Незважаючи на те, що принципи, викладені у Акті Злуки, тоді зреалізувати не вдалося, він став яскравим прикладом прагнення українців до національної єдності. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. А державна незалежність України нарешті була відновлена 24 серпня 1991 року.
День Соборності України ще раз нагадує, що Україна не розділена, немає окремої Східної і Західної України, у нас єдина держава, а ми – єдиний народ!
Вірю, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Бажаю, щоб всі ми вистояли та набули свою Незалежну і Соборну Державу. Незалежну не тільки на папері, але насамперед у реальності. Щоб вороги не зазіхали на наші кордони, щоб весь світ знав та поважав українців за їх волю, чесність та справедливість, за професійність та працьовитість, за силу та незламність!
Слава Україні!


З 90 річчям

Бажаю миру і успіху,
У роботі - радісних турбот.
Адже ти - філолог. А у справі цій
Жити неможливо без клопот.
Хай буде все легко і просто,
Удача царює в ділах,
Жити - мінімум до дев'яноста,
Творити - з усмішкою на вустах!

Шановна громадо!

Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.
На Водохреще цілюща свята йорданська вода завжди була здатною вигнати за поріг чвари й ненависть, натомість оберігала від зла, зціляла й об'єднувала душі, сприяла тому, щоб люди ставали ближчими один до одного.
Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась вікопомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.
Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України величним національним святом. Під прапор єдиної держави стали люди різні за своїм походженням та освітою, майновим станом і звичаями. Їх об'єднало розуміння того, що тільки соборний народ є нацією. І хоча, через низку тодішніх обставин, національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але знак у вічність був поданий.
Історичний досвід постійно нагадує – головною, незаперечною, неперехідною цінністю для всіх нас є незалежна, соборна держава. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Головний урок Дня Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Це усвідомлення, а також любов до рідної землі й земляків, насправді, важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття, і ця надія живиться зі споконвічної героїки визвольних змагань нашого народу.
В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.
Миру вам і Божої Благодаті!

З Днем Соборності України!
Дорогі краяни! Двадцяте століття залишило нам у спадок безліч подій минулого, які не втрачають своєї значущості та актуальності, потребують осмислення історичного досвіду боротьби українського народу за свободу, незалежність та державність.
До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно закарбуватися в історії України та стати національним святом – Днем Соборності. Саме тоді, на площі перед Софією Київською, відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. Прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації національної еліти, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Його вплив на розвиток національно-політичних процесів в Україні неможливо переоцінити, адже сформувалося підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України, утвердження її національної ідеї.
Незважаючи на те, що принципи, викладені у Акті Злуки, тоді зреалізувати не вдалося, він став яскравим прикладом прагнення українців до національної єдності. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. А державна незалежність України нарешті була відновлена 24 серпня 1991 року.
День Соборності України ще раз нагадує, що Україна не розділена, немає окремої Східної і Західної України, у нас єдина держава, а ми – єдиний народ!
Вірю, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Бажаю, щоб всі ми вистояли та набули свою Незалежну і Соборну Державу. Незалежну не тільки на папері, але насамперед у реальності. Щоб вороги не зазіхали на наші кордони, щоб весь світ знав та поважав українців за їх волю, чесність та справедливість, за професійність та працьовитість, за силу та незламність!
Слава Україні!

Відомо, що дев'яносто відсотків всіх питань вирішуються самі собою, а останні вирішити просто неможливо. Вип'ємо ж, колеги, за те, щоб не хвилюватися із-за дурниць!